Здравствуйте, уважаемые посетители нашего сайта! Если Вы здесь - значит Вы решили отказаться от услуг многоуважаемого "Теплокоммуненерго" далее ТКЕ. Этого природного монополиста предоставления услуг теплообеспечения. На данном сайте вы найдёте некоторую нормативно-правовую базу, которая поможет Вам отключиться от Теплокоммуненерго и не только ;-) С уважением,- Администратор сайта

Позовна заява про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним, про захист прав споживача

"___" _________ 20__ року між мною та Банк укладено кредитний Договір № _________ від "___" _________ 20__ року. Зазначений Договір укладений сторонами із визначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої Банком для будь-яких клієнтів-фізичних осіб. На час укладання кредитного Договору мною Банку була достовірно надана інформація про мій фінансово-майновий стан та відповідно до умов надання кредитних коштів мною була надана довідка про отримання доходу у національній валюті України за шість місяців, що передували місяцю отримання кредиту.
Відповідно до п. 1. кредитного договору Банк зобов'язався надати Позичальникові кредитні кошти у сумі __________ (сума прописом) доларів США зі строком користування кредитними коштами до "___" _________ 20__ року включно зі сплатою ___ (сума прописом) відсотків річних. У п. 1.х кредитного договору зазначено, що Позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати відсотки щомісяця відповідно до графіку платежів, розмір яких за Цим Договором становить ____ доларів США.
У забезпечення виконання боргових зобов'язань за кредитним Договором ________ від "___" _________ 20__ року між мною та Банком був укладен Договір застави № _______ від "___" _________ 20__ року. Відповідно до умов, вказаного договору застави, я передав Банку в заставу рухоме майно — автомобіль марки ________, моделі_______, Держ. номер_____. Правовідносини, які виникають із кредитного договору, за суттю є зобов'язаннями, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, або Утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язань. Чинний Цивільний кодекс України розрізняє валюту по зобов'язанню та валюту виконання зобов'язання.
Відповідно із ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
Ст. 524 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
В супереч вимогам законодавства, в кредитному договору не вказано еквівалент по відношенню до гривні.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національний банк України» гривня (банкноти і монети), як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів. Таким чином, єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня. Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства передбачені Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», який з урахуванням припису статті 4 Цивільного кодексу України є одним із джерел регулювання правовідносин у валютній сфері.
Під валютними операціями у вказаному Декреті Кабінету Міністрів України розуміються операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом, яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей. Надання Банком Позичальникові грошових коштів (кредиту) у вигляді відкличної не відновлювальної мультивалютної кредитної лінії та проведення позивачем дій відносно виконання своїх обов'язків в іноземній валюті (в тому числі, оплата процентів за користування кредитом, різного роду комісій) за своєю правовою природою є валютною операцією. Одночасно, статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що валютні операції проводяться на підставі відповідної ліцензії Національного банку України. Відповідно до статі 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензування, в тому числі, банківської діяльності, професійної діяльності на ринку цінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг, здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах. Згідно із статтею 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого Банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність є банківською ліцензією. Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що на здійснення валютних операцій Національний Банк України видає генеральні та індивідуальні ліцензії. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Згідно із п.п. в), г) ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо:
- надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;
— використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти, як засобу платежу можливо при дотриманні суб'єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства, щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії.
Відповідно до частини 5 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», пункту 1.10 Положення «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу» одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції, означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами ліцензії.
Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства, положення, щодо обов'язкового вираження зобов'язань в грошовій одиниці України (гривні) також передбачені статтею 524 Цивільного кодексу України.
Крім того, на день укладання кредитного Договору іноземний курс валюти становив 1 USD = _____,__ грн., та на сьогоднішній день становить 1 USD = ____,__ грн. Отже, існує істотна зміна становища, щодо виконання боргових зобов'язань за кредитним Договором. Тобто з підвищенням курсу іноземної валюти, сума боргу значно зросла, яку мені необхідно сплачувати, в зв'язку із чим значно погіршився мій фінансовий стан. Згідно статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісності та розумність. Вимоги справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражаються у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріпленні можливості адекватного захисту порушених цивільних прав або інтересів. Поєднання створених норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільних прав, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо. При цьому справедливість можна трактувати, як визначені нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи, адекватного її становлення до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумління захисту цивільних прав та забезпечення виконання цивільних обов'язків. Розумність - це зважене вирішення питання регулювання цивільних відносин з урахуванням усіх учасників, а також інтересів громадян (публічного інтересу).
Отже, подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час с порушенням одного із принципів цивільно-правових відносин, які закріплені у статті 3 Цивільного кодексу України - принципу справедливості, стає неможливим. Такі умови кредитного договору є несправедливими, так, як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договорених прав та обов'язків на шкоду Позичальника, споживача кредитних послуг.
Несправедливістю є, зокрема, умови кредитного Договору в частині надання кредиту в доларах США, що передбачає згідно умов кредитного договору у випадку погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США, що є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України шляхом, порушення вимог закону Банк покладає, як суб'єкт підприємницької (господарської) діяльності,  виключно  на  Позичальника за кредитним Договором та споживача кредитних послуг, що є грубим порушенням частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України. Таким чином, використання Банком долара США, як предмету кредитування за споживчим кредитом, є внесення в кредитний Договір пункт, що значно погіршує становища позичальника, як споживача порівняно з Банком в разі настання певних подій, що дає право для Позичальника відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (суб'єкт підприємницької діяльності, що надає послуги, не повинен включати у Договори із споживачем умови. які є несправедливими), вимога ти визнання кредитного договору недійсним. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс Договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Таким чином, кредитний договір має бути в цілому на вимогу споживача визнаним недійсним.
Порушення вимог законодавства при укладанні кредитного договору, а саме порушення вимог ст. 524 ЦК України, є підставою для визнання кредитного договору № __________ від "___" __________ 20__ року недійсним. Керуючись загальним змістом законодавства, я вважаю суму кредитного договору істотною умовою. Так, у відповідності до законодавства (п.З ст. 215 ЦК України), якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, таким правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Також у цивільному кодексі зазначено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений без включення до нього недійсної частини (ст. 217 ЦК України). Але кредитний договір ні в якому разі не могло бути укладено без визначення в ньому суми грошових коштів. Так у відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. У ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001р. зазначено,що фінансовим кредитом є кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під певні проценти. Таким чином поняття банківського кредиту визначається як будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000р.). Окрім цього неправомірне посилання банку лише на долари США (без вираження у національній валюті) у предметі кредитного договору зумовило те, що при вчиненні правочину, мною була зроблена помилка щодо обставин, які мають істотне значення для мене. Так, якщо на момент оформлення кредиту сума, яку я отримав, складала в гривнях __________ грн, то зі зміною офіційного курсу долара США (на час звернення до суду офіційний курс долара США складає ___,__ грн., а протягом минулого року Банк вимагав сплатити за курсом від ___,__ до ____,__ грн. за один долар США) фактично я повинен повернути банку ________ грн. У відношенні до процентів сума змінилася з _____,__ грн. до _____,__ грн. Також на підставі п. 1 ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилась щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей та якості речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Всі умови, передбачені ст. 229 ЦК України, необхідні для визначення правочину недійсним існують:
Так, по-перше, помилка має істотне значення для мене, як для сторони правочину. При укладанні договору кредиту, я не мав можливості розраховувати на те, що співвідношення курсу валюти та гривні настільки зміниться, і мого доходу, який я, як і раніше, отримую в гривнях, не вистачатиме на погашення платежів за кредитом. У зв'язку з цим я не можу у повному розмірі сплачувати тіло кредиту та відсотки за кредитом, бо мого доходу у гривнях на це не вистачає.
По-друге, подальше виконання договору на умовах стрімкого падіння курсу гривні по відношенню до валюти кредиту призведе до явного порушення співвідношення майнових інтересів сторін і лишить мене, як Позичальника того, на що я розраховував при укладанні договору (в результаті знецінення гривні видатки Позичальника на погашення кредиту значно перевищують розмір видатків, на які він розраховував при укладанні договору).
По-третє, ринкова ціна заставного майна знизилася на 35-45%, порівнюючи з ________ 20__ року, що не дозволяє мені, реалізував предмет застави, розрахуватися з Банком.
Згідно із статі 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 статі 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. У відповідності до законодавства у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Я отримав від банку суму еквівалентну ________,__ грн. За весь час користування кредитними коштами я сплатив Банку ________,__ грн. Посилаючись на розрахунки та платіжні документи, враховуючи отриману та сплачену суму, я вважаю, що повинна повернути банку ________,__ грн. Я погоджуюсь повернути банку ці кошти, але у зв'язку з тим, що на даний час не можу сплатити усі кошти одразу, прошу суд надати мені розстрочку на ___ місяців. Місячний платіж за таких умов складатиме ____,__ грн. Так відповідно до ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначається в рішенні. Відповідно до приписів частиною 2 статті 548 Цивільного кодексу України недійсне зобов'язання не піддягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину, щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. На підставі викладеного та керуючись положеннями ст.ст. З, 15, 21, 110, 119 -120 ЦПК України, Конституціею України, ст. ст. З, 4, 13, 203, 215, 236, 524, 548 Цивільного кодексу України, Законами України "Про заставу" "Про іпотеку" "Про національний банк України, "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про банки та банківську діяльність" Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю     Положенням «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу», Постанову N 5 від 12.04.1996 пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ, Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів»
Прошу:
1. Прийняти позовну заяву до свого розгляду відповідно до статі 110 Цивільного процесуального кодексу України та Постанови N 5 від 12.04.96 Пленуму Верховного суду України: «Відповідно до Закону «Про захист прав споживачів» споживачі за власним вибором звертаються до суду за місцем свого проживання, або за місцем знаходження Відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання Договору. Жоден із цих Судів не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви або переслати її до іншого Суду з мотивів непідсудності.
2. Визнати недійсним кредитний Договір № ___________ від "___" _________ 20__ року, укладений між мною та Банком.
3. Визнати недійсним Договір застави № ______ від "___" ___________ 20__ року, укладений між мною та Банком і посвідченим нотаріально приватним нотаріусам N-ського міського нотаріального округу _________ __.__.
4. Зобов'язати Відповідача Банк прийняти у Позивача (я) суму у розмірі _____,__ грн. (сума прописом) з розстрочкою платежів на __ місяців, за таких умов, що місячний платіж буде складати _____,__ грн. (сума прописом).
5. Зобов'язати приватного нотаріуса N-ського міського нотаріального округу ___________ __.__. виключити з реєстру іпотеки та заборон відчуження запис про заставу та заборону відчуження рухомого майна, яке було передано у заставу за Договором застави укладеним між Позивачем (мною) та Відповідачем Банк "___" ___________ 20__ року, а саме рухоме майно - автомобіль марки ____________, моделі ____________, держ. номер __________, який належить мені.
6. У відповідності із статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнити мене від сплати Судового збору.
7. Судові витрати покласти на Відповідача.
8. Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання у поряду забезпечення позову витребувати у Відповідача Банк, ксерокопію індивідуальної та генеральної ліценції на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Перелік документів, що додаються до позовної заяви:
1. Копія паспорту та ідентифікаційного коду.
2. Дві копії позовної заяви для Відповідача і Третьої особи.
3. Копія кредитного Договору № ________ від "___" ___________ 2010 року.
4. Копія Договору застави № ______ від "___" __________ 20__ року.
5. Копії довідок про сплату за кредитним Договором.
6. Квитанція про сплату ІТЗ
7. Квитанція про сплату державного мита

"___" ___________ 20__ р /___________/