Здравствуйте, уважаемые посетители нашего сайта! Если Вы здесь - значит Вы решили отказаться от услуг многоуважаемого "Теплокоммуненерго" далее ТКЕ. Этого природного монополиста предоставления услуг теплообеспечения. На данном сайте вы найдёте некоторую нормативно-правовую базу, которая поможет Вам отключиться от Теплокоммуненерго и не только ;-) С уважением,- Администратор сайта

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про бездіяльність Управління пенсійного фонду України в N-ському районі міста N-ська, та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України про соціальний захист дітей війни. Я, П.І.Б., 19__ року народження, відповідно до ст. 1 закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни", є "дитиною війни" згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року. Мені повинна виплачуватись щомісячно соціальна допомога у розмірі 30% відсотків мінімальної пенсії за віком. Верховна Рада України своїм Законом України № 3235 -IV від 20.12.05 року "Про державний бюджет України на 2006 рік, ст.. 77 та ст.. 110 та законом України № 489-V від 19.12.200б року "Про державний бюджет України" на 2007 рік, пунктом 12 ст. 71, призупинила дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни». Однак Конституційний суд України своїм рішенням № 6 - РП / 2007 від 9 липня 2007 року по справі № 1-29/2007 року, керуючись ст.. 147; 152 Конституції України та ст.. 45; 51; 61; 63; 65 Закону України "Про Конституційний суд України" вирішив: Пункт 1 визнати таким, що не відповідає Конституції України і є неконституційним положення Закону України "Про державний бюджет України" на 2007 рік, пункт 12 ст. 71. Яким зупинено дію ст.. 6 Закону України №2195 -IV від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни, п. 3 положення ст.. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік № 489-V від 19.12.2006 року визнані неконституційними, пункт 5 рішення Конституційного суду в цій справі має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами які виникли внаслідок дій положень статей зазначених Законів, що визнані неконституційними. Пункт 6 рішення Конституційного суду є обов'язковим до виконання на території України остаточним і не може бути оскаржене. На тих же правових підставах ґрунтується рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року у справі № РП/2008 за конституційними поданнями Верховного суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, пунктів № 61; 62; 66 розділу II, пункту 3 розділу III закону України "Про державний бюджет України" на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу I пунктів 1-4; 6-22; 24-100 розділу II. Відповідно до частини 2 ст. З Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені, або скасовані іншими нормативно - правовими актами. Згідно частини 2 ст. 19 та частини 3 ст.22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврятування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів, або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Таким чином, зважаючи на вище викладене, невиплата мені соціальної допомоги (бездіяльність управління пенсійного фонду N-ського району) передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", є противоправною і такою, що суперечить Конституції та законам України. Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 "Про соціальний захист дітей війни" становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із Законом України № 2154-I-VI "Про державний бюджет України" на 2010 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня 709 гривень, з 1 жовтня 723 гривні, з 1 грудня 734 гривні. Однак 4.2. П 41 розділу II Закону України "Про державний бюджет України" на 2009 рік змінює текст СТ. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і викладає його в такій редакції "Дітям війни ... до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи одержаної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни", а це згідно закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" - 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Таким чином дані зміни зменшили мою соціальну допомогу на 20 відсотків. Отже керуючись Законом України "Про державний бюджет України" на 2010 рік від 27.04.2010 року № 2154-I-VI, враховуючи  вище визначену суму невиплаченої соціальної допомоги за 2010 рік, яка становить 1702 гривні: від 695 гривні - 417 гривень; від 706 гривні - 423 гривні; від 709 гривні - 425 гривні; від 723 гривні - 289,2; від 734 гривні - 148,8 гривні. Відповідно до ст. 99; 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний термін, який обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Мої законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, законів України, крім того, про належні мені як дитині війни виплати мене повідомлено не було, тому про факт порушення моїх прав мені стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації та за відповіді начальника Управління пенсійного фонду України в N-ському районі у зв'язку з ухваленням відповідного рішення. На підставі викладеного, керуючись частиною 2 ст. З, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статтями 8; 22; 55; 95; Конституції У країни, ст. 6; 17; П. 3; 4; 1.19; ст. 104-108 кодексу адміністративного судочинства
ПРОШУ:
1. Відновити пропущений термін для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період 2010 рік на теперішній час.
2. Визнати бездіяльність Управління пенсійного фонду в N-ському районі міста Луганська по нарахуванню та виплаті мені щомісячної соціальної допомоги згідно закону України "Про соціальний захист дітей війни" не незаконною.
З. Зобовязати Управління пенсійного фонду України в Артемівському районі міста Луганська нарахувати на мою користь недоплачену мені, як "дитині війни" щомісячну державну соціальну допомогу за 2010 рік в сумі 1702 гривні.
4. На підставі ст. 116 КАС України провадження за цією позовною заявою об'єднати у єдине провадження з позовними заявами з аналогічних підстав інших позивачів до відповідача - Управління пенсійного фонду України в N-ському районі міста N-нська.
5. У зв'язку з похилим віком розгляд справи провести за моєї відсутності.
Додатки:
1. копія паспорта позивача __ екз.
2. копія ідентифікаційного коду позивача __ екз.
3. копія позовної заяви __ екз.
4. копія пенсійного посвідчення з відміткою штампа «діти війни» __ екз.
5. Відповідь з управління пенсійного фонду в N-ського м. N-ська __ екз.
6. Квитанції про сплату державного мита __ екз.

"____"______20__ року                 Підпис